В продажі вільній,
є така гра настільна...
Цікаво гратися словами,
Коли у них незначна суть,
Та називати гру віршами,
Які дзвенять, та не позвуть.
Хоч ладно резонують звуки,
Але ні радості, ні муки
Не означають, не несуть...
Слова ж вагомі, як цеглини,
Людський фундують дім,
Без сенсу же нема людини
І пустота у домі тім.
Писати - багато треба вчити,
А щоб повчати - досвід мати,
Талан - папір щоб не плямити,
Та істину між строф ховати,
А коли ні, то вже повір мені,
Що краще буде й далі грати.