Бузкові спогади в кущах сховалися,
Та де ж всі зоряні думки та світ?
Навіщо знов серед весни скрізь тайнощі
З тобой зустрілися, чи це лиш збіг?
Навіщо супиться над нами хмарами
Це небо збуджене, що вище нас.
Ми знов загублені, та знову крайнощі,
Які руйнують вже навіть й наш час.
Бузкові спогади... З бузковим присмаком
Знов повернулася в цей світ весна.
Але ж ти далеко, став наче привидом...
І знов мені вночі немає сна.
05.03.2024 00:54
