Я НЕ ПОВІРЮ У БРЕХНЮ
Я не повірю у брехню,
В слова́ облесливі, лукаві,
Які вступають у борню,
Аби купатися во славі.
Я не повірю ні на мить,
Про ту любов, яку голо́сять,
Бо їх Вкраїна не болить,
І нас триматися тут просять.
Я не повірю про любов,
Що так кричать у закордонні,
У них не стила в жилах кров
Ні ті роки, ані сьогодні.
То де ж була ота любов,
Коли Вкраїна народилась?
То ж кожен де її знайшов,
Коли Вкраїна кров’ю вмилась?
На цій землі кричіть про це:
Про те, як треба нам триматись.
Де все пала, кричіть слівце,
І там, де нікуди сховатись!
А ви десь там, за паркано́м,
Про Україну заспівали,
Словами йдете напролом…
То де ж любов ту відкопали?
Є й ті, звичайно, в тих краях,
В яких любов до неньки щира,
Вона вся в діях, не в словах!
Бо Україна – серцю мила.
Не для піару пісня й вірш,
Не для піару кожне слово,
Коли стає все гірш і гірш…
Псевдолюбов за сво́є знову.
Вкраїну серцем полюбіть…
Та має бути це властиво…
Словами рану не ятріть,
Для України це – важливо!
Аналізуйте весь свій шлях,
Усі мотиви й аргументи,
Знайдіть любов у тих роках.
То ж чи були такі моменти?
Її, звичайно, не було,
Та мить з’явилась для піару.
Вже є любові джерело?
З котрого ж бо репертуару?
18.08.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID:
1020278
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Патріотична лірика
дата надходження: 18.08.2024 18:10:56
© дата внесення змiн: 18.08.2024 18:10:56
автор: КОРОЛЕВА ГІР
Вкажіть причину вашої скарги
|
