Вкотре ставки підняло життя,
в розпачі заціпеніли люди.
Стрічкою рясніють співчуття,
реквієм лунає звідусюди.
Тож наскільки зіронька ясна,
що мене тримає на цім світі?
Це питання кожного із нас
пульс відчути змушує щомиті.
Встигнути б сказати про любов
найріднішим, дорогим, найближчим.
Головне не ставити умов,
хай довіру в прагнення не нищить.
Зрозумів нарешті простолюд –
не в грошах і не багатстві щастя.
Олігархи лиш на все плюють
і збирають дань, де тільки вдасться.
Пре ординська сила навісна,
хай врятує нас новітня зброя…
Попри біди, радує весна,
і відносно сила і здоров’я.
07.04.2021
