Ти чекаєш мене, все чекаєш...
А годинника шепіт не змовкне.
Вже до тебе лечу, люба. Знаєш.
Та від сліз твоїх небо промокне.
Я далеко, та завжди з тобою,
І я небо прошу, щоб світало,
Щоб прокинулось сонце зі мною
І до тебе дорогу вказало.
Хмари сипатись стали сльозами,
Що сьогодні ти їм дарувала.
Ти чекала мене місяцями.
І лиш словом мене зігрівала.
Я вже йду, не сумуй, а надійся!
Я ще тільки навчився літати.
Не хвилюйся, нічого не бійся,
Вже недовго лишилось чекати...