Думи твої шалені,
Очі твої сумні.
Мрії ніким не збагнені.
Плачуть у далині.
Зорі твої сіяють.
Юність твоя пала.
Совість сама карає.
Слава їй і хвала.
Іноді душать сльози,
Завше не як колись,
Життя - то не лише проза.
Гнітущая серця вись.
Грудою в горлі застрягла
Туга твоя і печаль.
Сутність до правди спрагла.
Право їй і мораль.
Оценка поэта: 5 "Грудою в горлі застряла
Туга твоя і печаль..."
Супер!
rainbow chaser відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На превеликий жаль, мій роман з українською мовою закінчився не досягши вершин. Спроби відновити відносини мають місце, проте скоріше у житті прозаїчному
Оценка поэта: 5 Гарно, правда є трошки русизмів-сіяють? Але то можна поправити! А так дуже цікава форма!
rainbow chaser відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. На жаль з українською выдносини не склалися, принаймні, у тому обсязі та якості в яких хотілося б задля її чистоти. Вірш давній, будемо намагатися щось робити у майбутньому
"Грудою в горлі застряла
