Так хочеться
Просто любити!
Й летіти у вічність весною,
У пісні сердець розчинити
Цілунки твої!
Лиш з тобою
В обіймах твоїх на світанку
Прокинутись під синім небом
І знову удвох рахувати
Веснянки!
Та тільки не треба
Ховати мій біль у долонях,
Бо серце не може вже битись...
Шматочком безкрайнього неба,
Шаленим коханням у скронях
Я зможу з тобою ділитись!
Так хочеться
Просто любити,
І свіжість весняну вдихнути,
Душі почуття обійняти
Руками!
Не просто відчути
Лелеки клич в небі величний,
А разом з тобою злетіти
Навіки
У вирій небесний,
Десь там, біля сонця, згоріти,
Щоб муки страждання відверті
Диханням твоїм розчинились,
Бо відстань між нами
Нестерпна...
І сльози в очах зупинились!
Так хочеться
Просто любити,
Здолати нарешті ту відстань,
Самотність та смуток прогнати
Ми в силах!
Думками звільнитись
Від всіх пережитків сторіччя,
Та серцем й душею збагнути,
Що плине життя,
Не одвічне!
Потрібно спішити їм жити,
Тим нашим чарівним коханням,
До серця повинні звернутись,
Всі наші стремління й бажання
Прекрасні...
І мають відбутись!
Лірично-романтично!!! 
Ви такими словами багатьом серце розіб,єте! 
