Я не хочу бути занозою у твоєму серці, бо я гнитиму у ньому...
Я не хочу бути відром окропу на твою душу, адже я охолону...
Я не хочу бути поетом твого життя, адже натхнення приходить зрідка...
Я, навіть, музою твого життя бути не хочу - не встигатиму...
І не хочу я стати сивиною на твоїх скронях, бо я - не війна...я лише екстркмальний вид спорту для тебе...
Не хочу бути твоєю улюбленою піснею, адже ти не переспіваєшь усіх моїх слів, не зможешь повторити моїх мелодій...
Я не хочу бути твоїм хлібом, бо не хочу бути з'їдена поглядом твоїм...
Не хочу бути твоїм бокалом вина - ти сп'янієшь і загубишся, а я не зможу бути провідником, бо сама давно загубила шляхи...
Я не хочу стати тобі тяжким подихом, бо не зможу так різко вирватись з твоїх грудей...
Я не хочу для тебе бути складною загадкою, адже для цього нема сенсу - ти не зможешь мене розгадати...
Я не хочу бути дощем для тебе, адже краплі стечуть, зробивши багнюку, і калюжі висожнуть, а я хочу лишитися...
Я не хочу бути твоїм сонцем, твоїм небом, твоїм вітром - твоєю стихією, бо в нені приховані й інші світи...
Я навіть не хочу бути твоїм сном, бо я не зможу завжди бути "рожевим слоненятком", мені буде боляче, що стала твоїм кошмаром...
Нічим і ніким я не хочу бути для тебе, бо просто ніколи вже не зможу бути кимось...
Та знай, що наперекір долі, я - завжди твоя крапля води у спеку, позитивне показання твого термометра у мороз...і...(вибач мене, що так) я - сум у твоїй посмішці...
А ти - усе моє...
23. 11. 2009 Мезенцева Є.
, кохання це слова і діло водночас 
