Зашепотіла нічка на вушко мені,
Про місяць кругленький, про зорі на небі,
Про нові галактики та планети,
Про те, що падають дощі- метеорити.
Всі живуть в своєму ритмі,
Особливо вночі,
Коли затихає пульс життя на Землі,
На небі спалахують нові зірки.
Ніч, вона багато, чого нашепоче,
Про кохання палке або гірке,
Про зім'яті простині і розкидані подушки,
Про те, як гучно хлопають дверми
І хтось, когось покидає назавжди,
А інші відходять у вічність,
Щоб знову прийти і а-а-а ....закричати,
Прийми мене світе, Я народивсь...
Народивсь для нових відкриттів,
Для нових звершень, почуттів,
Для пошуку, для душі чогось нового,
Для продовження роду людського.
Нічка, то тиха, то галаслива,
Шепоче мені різні байки вона,
Я їх вам переповідаю,
Тільки ті, що вона дозволяє.
Спасибо.Самая лучшая связь с небом ночью, когда всё затихает, только мириады потоков энергий, кружаться
над тобой и ты улавливаешь эти потоки и насыщаещься ими и знаниями матушки природы и всей Вселенной