Весна цвіте та сонце грає,
І ми по парку в двох гуляєм.
Ідем у двох на зустріч щастю,
Ми проминули то нещастя.
Ось уже й лавочка зявилась,
Й ми на неї опустились,
Й так серденько затрІпотало,
А потім наче різко стало.
Враз ти до мене обернулась,
Й закохано так посміхнулась.
Заруки взяльсь ми у мить,
Й кохання поцілунок вже летить!
І враз посеред неба грім!
Три рази ніби грюкнув він,
І тут я різко прокидаюсь,
Будильник, сім, я невстигаю!
Здихнувши вивовив таке:
\\\"Ну вже присниться, блін таке....\\\"
Й будільник, наче злісний ворог,
Ще продзвенів разів зі сорок.
І знову та хвилинка щастя,
Забрала в мене всі нещастя,
А може просто це поганий сон?
Ну то де той шастя передзвон?