http://www.stihi.ru/2010/10/21/2908
украинское
Сид Валерий
***
...и так естественно погрязнуть в мелочах
молекулах мелькающего быта
значителен бытиен молочай
возросший наспех в следе от копыта
раскрыта всем гаданьям пятерня
кленовая в морщинках человечьих
возьми её в ладонь и подтруня
вдруг нагадай не менее чем вечность
травой заросшие трамвайные пути
окрест уже не город - городище
и штрих травы эпох дорельсовых бытий
пустяк сей сущий город зародивший
кротовьи детские замашки печерИц
/глазел на тын лазорево цикорий/
в застрехе дул в свои сопелки очерет
и солнце прыгало в верхушках осокорей
вода прогорклая в покинутом дупле
рассвет с неприхотливыми дождями...
знакомцы-знаки - и душе теплей
от не предавших давних ожиданий...
***
...як часто поринаючи в дрібне
не маємо часУ поміркувати
обабіч шляху молочай росте
його призначення то рани лікувати
мала долонька наче у дитя
кленового листочка таємнича
по ній читаєм в прожилках життя
тепер… колись… і те що буде вічно
трамвайні паралелі заросли
що було наоколо – городище
пунктиром трав в дорейкові часи
людей осілих звилось гніздовище
вродились кротики біленькі печериць
заґапився на тин блават-цикорій
в сопілку скиглив очерет і більше ніц
лиш гралось сонце у верхів’ях осокорів
вода гіркава у покинутім дуплі
світанок із потішними дощами
знайомі знаки - і душі тепліш
від сподівань що залишились з нами
