Заспівай мені ту гірку пісню
де ангел вмер.
Як задихнувся від нестачі кисню
із целафановим пакетом на дурненькій голові.
у целафановому світі
у целофановій тюрмі.
Ти заспівай,
як він мотав земний свій строк
і як на самоті напившись
лабав свій рок,
як змерзлі пальці пестили спусковий гачок,
коли до мрії залишався один лиш крок.
згадай про нього правду всю, браток.
Як він хотів допомогти ближнім
у їх біді,
і все би добре, та ж тепер янгол в труні.
і все б нічого, та на могилі зламали всі
хрести,
і нема кому і випить
за упокій душі.
Ще заспівай як він страждав від тяжких мук,
як з підвіконня груз 200 скидали до його
стомлених рук;
І заспівай як він сміявся
й кричав
у сні,
і як він в неї закохався,
а вона - ні.
Ти заспівай, як відреклися
усі кого любив,
ти заспівай як лікував,
а потім захворів,
ми його майже не знали,
щось чули поміж слів,
що якийсь дурень впавши з неба
в підвалах жив.
Заспівай рядки останні, коли він жив,
тепла, надії і любові
він так волів,
чогось чекав все
і забагато може він палив,
та серце билось для свободи,
значить він жив.
