Далекі спогади зачинені в коробці,
Нав'язливість думок до дурки нас веде,
А дні упевнено стають знов довші -
Походом совість далі нас несе.
І ми мчимо назустріч тої долі,
Шукаєм правду істинно глуху.
Я прагну вперто хоч ковточок волі
Вдихнуть на повні груди у гаю.
А час іде. Ми робимось дорослі,
Той досвід прибуває на очах...
За мить вже знову опиняємось в дорозі -
Ми хочемо летіти, наче птах.
22.01.2011 року Львів
коли ростеш то сниться що падаєш, а польоти то завжди від щастя в мене є на рос. мові хочеш прочитай )))http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=33294
jaryj відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я колись дивився в сонник і одне із значень було, що росту Зараз гляну