Взиваю до Тебе, розп'ята всесвітня Любове,
молюся до Тебе і ласки у Неба прошу,
єством до Єства, а душею до вічного Слова,
горнусь до надій і хреста, що у серці ношу...
Ти знаєш думки, і сумління, і випиту муку,
і долю мою, бо за неї умер на хресті,
я стражду з Тобою й без Тебе... візьми мою руку
в долоні Твої, покалічені мною, святі...
Боюся згубитись, як стане несила терпіти,
любов'ю змаліти в щоденній мирській суєті,
де вірити маю, як вірити вміють лиш діти,
де маю любити, як вмієш любити лиш Ти.
Взиваю до Тебе, розп'ята всесвітня Любове,
Зціли мою віру і за нелюбов мя прости...
*автор картини німецький художник Ганс Георг Лейендекер
