.
"Мой компьютер, серый маг,
звероящур, хронофаг,
обжил всё моё пространство,
скушал залежи бумаг...
Из Америки привет,
из Германии ответ…
плотоядно тычет мордой
саблезубый интернет.
Посреди морей и скал
я любовь свою искал –
на меня нацелен с лаской
терабайтовый оскал.
Минотавр спесив, речив,
Зорок глаз его, ревнив…
И глядим мы друг на друга.
Каждый думает, что жив…"
(Домінік Луцюк “МОЙ КОМПЬЮТЕР (Песенка ламера)”)
"Юзер мій – абзац, відпад,
З головою щось невлад –
Я би радо помінявся,
Чи віддав би… напрокат!
Ламер дикий – жесть і сміх!
З ламера сміятись гріх –
Але вчора дві години
Запустить мене не міг.
Переплутати –дурдом –
Сідюка із пісюком!
Паралельно – баг чи фіча.
Точно куплений диплом!
А уже як ввійде в роль –
Певно насидів мозоль,
Думає про себе – гýру,
Я ж то знаю – повний ноль.
Хард старенький аж гуде –
Ну і де апгрейд той, де?
Обіцяв… Пропýщу вірус –
Вся порнушка пропаде!
Клікав так, що (стид-позор)
Ледь не вліз у монітор,
Накінець Віндá злетіла –
То справжнісінький терор!
Не відкрию вам секрет –
В пісюків життя не мед,
Та не можу зависати –
Поламає, гад, “Reset”…"
(Іван Гентош "пародія « Пісенька пісюка »")
О, скільки «ламерів мастдайних»,
Щасливих тим, що мають «глюк»!
Для них - «комп’ютер персональний»
Перетворився у - «пісюк».
Не «користуються» – «юзáють»…
«Апгрейди», «боти», «сідюки»…
Ті - щось із чимсь в «прогý» складають,
Хоч що й до чого – невтямки.
«Вінди́» «летять» - у вирій, певно…
Шукають «ключ», котрий на нюх
Не переносять, але ревно
Секрет ховають «хом-порнух».
…
Так сленг комп’ютерщиків легко
Всі на озброєння взяли -
Складають з нього «рубік» «лего», -
Хоч в тому всьому – без «балди́».
Жонглюють модними словами
(Не смійтесь, люди, з них, бо – гріх!) -
Та мову забувають мами,
Ступивши щойно за поріг…
08.02.2012 р.
* Джерела післяпародії: Домінік Луцюк “МОЙ КОМПЬЮТЕР (Песенка ламера)” (http://maysterni.com/publication.php?id=71426), Іван Гентош "пародія « Пісенька пісюка »" (http://maysterni.com/publication.php?id=73234)
