Знаєш, бувають такі ночі,
які важчі за життя;
такі ночі, єдиним сенсом яких
є, по суті своїй, безсенсове існування –
рахувати зірки на небі
та темні плями на стелі,
власній стелі,
і розуміти,
що болю твій маленький
мікрокосм
вміщує набагато більше,
аніж наша галактика зірок,
а стеля,
та сама, власне твоя, стеля
вже стала
суцільною темною плямою
і потребує термінового
капремонту.
Знаєш, у такі ночі
життєво необхідно мати поруч
висококваліфікованого муляра,
а не чергову бляклу тінь
на і без того несвітлій поверхні.
Знаєш, Ти навіть не здогадуєшся
про існування таких ночей.
Бо Крихітка співає:
якби знав,
то ніколи,
ніколи
не випустив би
зі своїх обіймів.
В мене теж є вірш з такою назвою,але римований.Сподобалась Ваша душевна сповідь! 
