Я вдихаю твій солодкий запах,
Я відчуваю все навколо нас.
Кожен день якась чорнява хмара,
Чіпляється неначе скелелаз.
Скільки я пояснюю цій хмарі,
Я люблю одну хмаринку лиш.
І не зраджую їй у коханні!
У часи коли сльота й дощить.
А вона не хоче просто чути,
Їй просто порожні всі слова.
Забруднити прагне і забути,
Потім змити все в ріки й моря.
Я свою хмаринку не полишу,
Я її люблю з дощем і без.
І листа для неї я напишу,
Як сумую за її дощем.
