Стежина долi. Літо – осінь (схiдний цикл)
Л І Т О
ЛИПНЕВА НІЧ. ЯС
вгамує спрагу
краплинками туману
спекотний вітер
тремтливі зорі
збере навколо себе
серпанок-місяць
липнева ніч співає
кохання пісню
з дурманом матіоли
у мрії лину
***
коротка ніч
та не до сну з тобою
в духмяних скиртах
***
вінок сонетів
свою любов та ніжність
вплітаю в коси
ТВОЇ ОЧІ – ПАПОРОТІ ЦВІТ. ЯС
багаттям віщим
засяє ніч купальська
у повнолуння
заб’ється серце
від папороті цвіту
благословенно
сплелись у танку юність
з коханням в парі
тону в твоїх озерцях
вінком квітковим
СПРАГА. СIДЖО
Очима п’ю святий нектар твоїх очей,
Вустами ніжними тамую спрагу серця –
З тобою ніч, як мить, і мить, як Божий день
***
спів попелюшки*
ранок всміхається радо
в кожній росинці
* попелюшка – жайворон
О С І Н Ь
ЗАБУТТЯ. СIДЖО
Вже падолиста шум мені не крає серце,
І сум дощу для мене, наче музика душі:
В архівах вересня шукаю забуття...
***
в осінніх снах
твої сліди шукаю
де ти, літо?..
ЧОРНО-БIЛЕ. СIДЖО
Чому ти плачеш, птахо білокрила?
Чому радієш, гайвороне чорний?..
На серці сум і сивина на скронях.
КРИЛА МРІЇ. ЯС
час плине швидко...
десь між далеких сузірь
доля чекає
спомином ставши,
літо святе догорить –
квітка зів’яне
крила з літами зростуть
сивої мрії –
птахом у вирій злечу
літо шукати
***
– Ти чуєш пісню?
Це моє серце кличе
Тебе додому...
– Стежина долі
Терниста і сумна...
Я повертаюсь, леле!
***
Музика: Тарас Петриненко,
Тетяна Горобець – Пісня про пісню