Ти ще снишся мені. Не щоночі, та все-таки снишся.
Серце німо щемить, і нема тому щему кінця.
Але навіть вві сні я не можу сказати «залишся»,
Бо між нами – роки, інші долі і інші серця.
Я з тобою – смішна, безтурботна, а часом – колюча.
Думай все, що завгодно. Лише не вгадай, що люблю.
Не відчуй у мені невимовно сумне і болюче.
Тільки не пожалій!- бо мені не потрібно жалю.
Не киваю на Долю, вона в мене – зіронька тиха:
Все життя не жаліла мені ні добра, ні тепла.
Як могла, вберігала - від кривди, від болю та лиха.
А від голосу твого, від погляду – не вберегла...
Я на смерть отруїлась твоїми вустами й очима.
Та до них доторкнутись мені на віку не дано.
Хай хтось інший для тебе і серце, і душу відчинить.
А в моєму будинку – вже й грати на вікнах давно.
Ти ще снишся мені. Не щоночі, та все-таки снишся.
Серце німо щемить, і нема тому щему кінця.
Але навіть вві сні я не можу сказати «залишся»,
Поміж нами – роки, інші долі і інші серця...
щиро і дуже сумно! хороший вірш
