Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Заскрипів журавель - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Віктор Варварич, 27.11.2012 - 12:35
Край стежини ялина сторожить всіх прихід,Проводжає духмянцем аж до самих воріт. Скрипне хвіртка і мама вже ступає навстріч, Нахилюсь їй до серця, обійму обіруч....гарно... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тепло родинного порога з нами завжди поруч. Дякую, Вікторе!
Салтан Николай, 26.11.2012 - 23:15
...магічний вірш.... так і линуть думки в безтурботні часи ... дуже красиво
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...ото ж і до мене спомин завітав... Дякую, Миколо!
Наталя Данилюк, 23.11.2012 - 10:21
Таким затишком повіяло,теплом рідної домівки... Світло і душевно!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так. "Тепло рідкої домівк" зігріває душу. Дякую, Наталочко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і мене також... Дякую, Миколо!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...дитинство - чарівна пора. Дякую, Танечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від душі дякую, Люба!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно це чути! Дякую, Відо!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Буквенна описка важить не багато, головне тепло душі.
Н-А-Д-І-Я, 21.11.2012 - 16:50
Знайома стежечка веде Мене до неньчиної хати. Усе навколо тут живек, Її присутнісю багате... Чудова картинка сімейного затишку!! Гарно, Валюша!! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Усе виплекане їхніми руками. Дякую, Надійко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Коли живеш долеко від рідні час-від-часу сум за ними вимовільно торкає душу. Дякую, Віталій!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цей затишок і є життєвою живицею. Дякую, Танюш!
|
|
|