Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентин Бут: Robert Louis Stevenson (1850-1894) Requiem - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентин Бут відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рђ хто це, власне, РјРё, Сонечко?РЇ тут, наче РѕРґРёРЅ... Дуже РґСЏРєСѓСЋ, Танечко! Валентин Бут відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Вікторе!Спокійне ставлення до смерті робить честь людині. Згадаймо нашого Григорія Савича. Василь Шевчук розказує про його відхід в останніх рядках свого ПРЕДТЕЧІ так, що аж мороз по шкірі... Наталя Данилюк, 20.01.2013 - 13:25
Не знаю англійської, але переклад заповіту сподобався. Хоч і навіюють смуток ці рядочки...Та ніхто з нас не вічний, на жаль...
Валентин Бут відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я завжди захоплювався Робертом Люісом Стівенсоном. З самого дитинства лікарі вважали, що він приречений до життя в лікарняному ліжку. Прожив він і справді недовго, але встиг написати твори сповнені такої сили духу, такого прагнення (і осягнення!) волі, що небагато кому так вдавалося в світовій літературі. Дуже дякую за відгук, люба Наталочко! (будяк - символ волелюбної Шотландії. Аж Роберт був шотландцем) |
|
|