Jestes'my z tobo' jak w niemym kinie
Nie milcz kochanie blagam cie'.
Co rozerwano juz' sie' nie skleje
I ciasno w jednym luz'ku nam tez'.
Obok ty lecz bardzo samotnie
Jak jestem z tobo' i ci est zle.
Co czeka potem za tym rogiem
Nie wieze kochanie nawet sobie.
Milczysz...to moz'e cie, poczuje,
Jak kszyczysz tylko znuw sam.
Od calego s'wiatu cie, nie uratuje
Bo sam widoczne niechcesz tych zmian.
-----------------------------------------
Ми із тобою як в німім фільмі
Не мовчи любий благаю тебе.
Не склеїти нам того, що розбито
І в ліжку одному затісно нам є.
Ти біля мене - дуже самотньо,
Як я із тобою , погано тобі.
Що нас чекає за тим поворотом
Не віриться навіть самій собі.
Мовчиш...то можливо й почую
А закричиш - ти знову один.
Від цілого світу тебе не врятую
Бо сам мабуть не хочеш тих змін.
тяжко врятувати людину від того, від чого вона сама не хоче рятуватися
Вразлива відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так Ліно!Гадаю за стільки літ була можливість до примириння,та я разом з віршем в листі докинула від себе кілька слів і слава Богу зламався лід гордині.
