Був місяць серпень... Ще не раз
Прийдуть серпневі дні з серпанку,
Та лиш одного дня не стане
В житті моєму. Це той час,
Коли берізку, мов кохану,
Я обіймав останній раз.
Останній раз, останній раз...
Останній раз твій стан білявий
До мого линув залюбки.
І нам здавалось: на віки
Не роз'єднать нас. Та заграва,
Згасивши мрії, мов свічки,
На небосхилі запалала.
День запалила – запалала...
Останній раз листи летіли
Й плескали щастям у чоло,
Неначе в казці те було...
Вони сказать усе ж хотіли:
"Все промайнуло, все пройшло".
І шелестіли-шепотіли:
"Уже пройшло, усе пройшло..."
Був місяць серпень. Це той час,
Коли вже осінь йде з туману...
Та я чекать не перестану
Свою берізку. Хоч в сей час
Я обіймав свою кохану
Останній раз, останній раз.
Останній раз...Останній раз...
Мелодія - додала ліризму!
Але ж куплети мають різний розмір. Тут, однозначно, з самого початку треба було складати однакові строфи. Тобто доробляти-рівняти потрібно поетові. Чого я щиро бажаю.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякуємо пане Олександре, за професійний коментар! Дійсно, в різних строфах розміри рядків неоднакові. Можна або виконавцю схитритись виспівати невідповідність, або поету підрівняти розмірність.
Мелодія - додала ліризму! 
