Коли вже станеш сильним, коли розкриєш крила,
Коли навколо тебе відкриються світи,
Тоді знайдеш багато того, що і не мріяв,
Але ніде у світі не знайдуться батьки.
В роботі і турботах закриєш свої очі,
І серце скам‘яніє від труднощів усіх,
Але, коли прорветься із пам‘яті тривога,
То серце, ніби брунька, розкриється тоді.
Тоді згадаєш мати, тоді згадаєш тата,
Усміхнені і щирі обійми дорогі,
І серце, мов на крилах, прорветься крізь ті грати,
Турботи і тривоги до рідної землі.
Приїдеш нерішучий, постоїш на порозі,
І тихо, мов би ніжно, постукаєш тоді.
І батько, або матір відкриють тобі двері,
Старенькі, але в серці все також молоді.
І так багато схочеш сказати, що не в силах
Промовити ні слова від почуття вини,
І груди, ніби камінь, стискає непосильний,
Язик, неначе ворог, по зрадницьки мовчить.
Тоді, як тільки очі по щирому вологі,
Сльоза, немов би опис, промовисто блищить,
Чоло своє ти вклониш і лагідно промовиш
Просте, але важливе, від щирості: «Привіт».
Спокійний, як раніше, твій тато стисне руку,
А мати, мов дитина, повисне на плечах.
І серце обімліє і схочеться кричати,
І плакати відверто у мами на очах.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Інколи буває, що дитина забуває батьків, не надає їм потрібної уваги, бо життя навколо постійно вимагає від нас все більшого і більшого. Та з часом, іноді, щось з нами трапляється, і ми розумієм, що у цьому світі є головним, а що другорядним.
Дякую Вам, Наталі, за теплий відгук.
батьки це початок нашого життя))
Без них не має нашого буття))5/5
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не плачте, все буде добре.
Головне пам"ятати, інших батьків ніде більше не знайдешь. Тож люби і цінуй, поки вони в тебе є...
Дякую за чуйний відгук, принсеса
Ми інколи зовсім забуваємо про батьків, бо життя не легка штука. Добре коли знаходиш у собі сили повернутися до близьких обличчям 
