Ти пішов,а я спалила міст,
Де безтурботно ми сміялися як діти.
Я перечитувала все й шукала зміст,
Але знайшла лише зів'ялі квіти.
А ти пішов,не мовивши ні слова,
Залишивши мене на тім мості.
Я думала,чи стану знов здорова,
Чи стануть наші квіти знов живі?
Я довго там стояла і дивилась,
Як віддаляється твій силует.
З моста я не стрибала,ні,навчилась
Ілюзії всі розбивати вщент.
А я не плакала,лише мовчала,
Поглянула на міст останній раз.
Тоді він спалахнув,а я чекала,
Щоб до кінця останній вогник згас.
Тоді іди,іди й не повертайся!
Ти не збудуєш нового моста.
Не воскресиш ти мертвого,як не старайся,
Він був,та вже згорів.Нема.
Наші дороги вже не перетнуться,
Єдиний міст цей з'єднував наші шляхи.
І руки наші більше не зімкнуться,
І в кожного будуть свої мости.
Ти пішов,а я спалила міст,
Який ще довго буде мені снитись.
Та не шукатиму я більше зміст,
Адже так дуже легко загубитись.