Любив життя, був веселий,
молодий,
Та раптом цілий світ став
чужий.
Спіткало лихо, прийшла біда,
Душа жива, але каламутна
вода.
Я міняюсь і уже грішу
В рядках, що зараз пишу,
Немає меж і цензури,
А раніше іншою був натури.
Життя мене міняє, ламає.
Я сильний. Воно знає:
Все стерплю, зможе
пережити.
І життя завжди буду любити.
А твій напрямок в попу.
Де культура? Іди в жопу.
Само не вміє жити, а навчає.
Лиш музика мене спасає.
Разом з нею дам всьому раду,
В віршах, словах, знайду
пораду.
Та пам’ятай, якщо тебе немає,
коли мені хреново,
То тебе і не буде, коли буде
все чудово.
Все переживу. Міцно стану на
ноги.
І тоді краще, щоб не
перетинались наші дороги,
Бо буду мати грішок,
Але тебе зітру в порошок.