Місячна, зоряна, ясная ніч
І ми з тобою віч-на-віч.
Заграла мелодія кохання.
Заграли гормони бажання.
…все починалось романтично,
…стали ближчі, так незвично.
… обійми, поцілунки, ніжні
руки,
Твої пестливі дотики, стони й
звуки.
Я цвіла, а ти зірвав.
Я кохала, а ти рвав
На шматочки моє тіло,
А воно ще і ще хотіло.
А на ранок я одна у ліжку,
А на вечір стерла усмішку,
Та й через день і за два ні
дзвіночка,
Вже тиждень чекаю, наївна
дурочка.
Заграла знайома мелодія,
Знову згадую того злодія,
Що прокрався в серце моє
І в мені вже стало сердець
двоє.
Сподівалась. Та від нього
Не дочекалась ні одного…
Хоч би вітального листочка
З народженням нашого
синочка.
З того часу вже минуло не
мало, двадцять років:
Син перейшов від перших до
самостійних кроків,
Та й ще один чоловік
з’явився в моєму житті,
Який мене полюбив і не дав
страждати в миті ті…
Бо кожен здатний дівчину з
дитиною одних залишити,
Та лише справжній чоловік
знайде смілість їх полюбити.
Не жалію, що піддалась на
миттєві почуття,
Бо ж як прекрасно дати в світ
нове життя.
