Можна своїх по обличчю пізнати,
можна чужих плямувати багном,
можна ославити і прославляти,
тільки нікого не можна карати
підлим, неправедним, грішним судом.
Міченим бути – потрібне безумство,
щоб не боятись під Божим перстом
красти, вбивати, плювати на людство,
деколи світ обійти словоблудством,
інколи взяти обманом престол.
Блазнем не стати – потрібне уміння
бачити, думати, хто ти ще є,
поки не лопнуло ближніх терпіння,
поки тебе не побили камінням
за безобразне твоє житіє.
Бути ніяким – це стати народом,
що уповає на манну з небес.
Бути борцем, поки Дух не воскрес –
це гонорово любити свободу
і непомітно пиляти колоду
не за чужий, а за свій інтерес.
