Зрозумій що я не стану
В грудях і без цього каламутить
Ти нечіпай сердечну рану
А втіш скажи все добре буде
Сама назвала літньою
Пору яку ти бачиш не з розмов
І зрозумій що очі я ховаю
Лише тому що закипає кров
Мене мучить від спраги
Її давно не приборкує сила вина
Я навчився лише призирати
Теперішнє моє пропаще життя
Нелад у самого з собою
Хоча б мало прошу зрозумій
Що інколи і до болю
Я тобі вірш читаю сумний
Але ділитися не стану
Скажи краще все добре буде
І можливо колись лінього ранку
Зовсім покине цей біль мої груди
