Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олекса Дмитрук: Дурень… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Kіо, 13.06.2014 - 22:27
Він так жадібно пив, та не випив всю любов з її ніжних долонь....дуже красиво звучить)))
Олекса Дмитрук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, "жінко з медв'яним відтінком волосся й ім'ям спартанки" Мені приємні твої відгуки
@NN@, 12.05.2014 - 15:12
За свій довгий життєвий шлях, я зрозуміла одне - *Свято место пусто не бывает*, а все інше то вже мазохізм. Киньте себе мучити і влаштовуйте свое життя.
Олекса Дмитрук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую вам, Анно... Дуже приємно читати такі слова від вас... Дуже дякую за такі відгуки і відверте підбадьорювання
Богданочка, 08.05.2014 - 23:53
Кожна закохана людина стає трішки дурненькою... це дійсно так. Але такий стан швидко минає, і все знову повертається на свої місця. Щирий вірш. Це вам:
Олекса Дмитрук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, що вірш здався вам щирим Воно так і є.... Він скоріше не щирий... він просто занадто правдивий
sis~t~ema, 03.05.2014 - 13:37
Незнаю, що відчував автор під час написання цього вірша, але таке враження що біль тут присутня... Саме біль,жаль,смуток,спогади, щось таке навіює це чудове творіння!
Олекса Дмитрук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Автор цього вірша багато чого відчував під час його написання... Але найголовніше: він просто жалкує, шо він дурень... От і все...
|
|
|