Просто твоє чоло для мене засяяло
Десь о четвертій, може, в четвер чи п\'ятницю,
І полетіли голосно синіми зграями
Розум і глузд у безстрокову міграцію.
Просто твої вуста не скажуть неприязно,
Медом тектимуть слова, п\'янко чіплятимуть,
А на душі незвідане вертиться дзиґою,
А на душі усе ще прокля́та п\'ятниця...
Просто твоєму чолу треба погаснути
У будь-який день, хочеш, давай у середу?
Щось не вертаються розум і глузд з міграції,
Краще згоріти, ніж у пустелі мерзнути
Знову четверта, знову і знов - у п\'ятницю.