для Мами
Кожен раз обіцяю, що напишу щось веселе,
що викличе сміх, не печаль.
Та все ніяк не можу і
самій мені дуже жаль,
що лиш викликаю сльози і страх.
Мені страшно самій, але ти не плач!
І рветься серце у мене від страшних рядків,
але пишу все для тебе.
Ти моя муза – повір!
І нібито не сумна ти, і посмішка сяє на твоїм лиці.
Та пишу не веселе і шкода самій.
Іноді здається, що пишу то не я.
Ніби тіло моє, руки мої, а серце чуже.
Пишу серця біль чужого…
Те що він пережив.
І кожен раз обіцяю, що напишу щось веселе, але ні…
І самій дуже жаль…
Повір…