***
Так мало - просто животіти,
і так багато - все втрачати!
Я лиш існую в цьому світі,
як і раніше, мушу виживати...
***
Сумує чорне небо на світанку,
А замість сонця – залпи канонад,
Коли безсонна ніч, як полонянка,
Коли стріляє підло в брата брат…
***
В душі народу ще зима,
бо горя більшого нема,
Аніж війна, де брат на брата,
І серед квітів на землі
лежать застрелені солдати...
***
Чарівні літні ночі, зоряна омана -
Здається, все спокійно в цьому світі,
Але приходить ранок, в серці ниє рана -
Іде війна, і гинуть України діти…
***
Свята молитва - оберіг в дорозі,
Зігріє душу й подарує віру,
І заспокоїть серце, що в тривозі
Шпигає, ніби голками, під шкіру…
***
Минуть роки - прозріють люди,
Та як раніше, вже не буде,
Але своїх героїв пам‘ятати
До віку буде Україна-мати!
Болить, пані Олю, так само як Вас... Дасть Бог, новий Президент виведе Україну з цієї біди... ДУШЕВИВОРІТНО.
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
НЕЦИНІЧНІ ЛЮДИ БУЛИ РОЗЧУЛЕНІ, КОЛИ ПОБАЧИЛИ, ЯК ПОРОШЕНКО ПЛАКАВ ПІД ЧАС ІНАВГУРАЦІЇ...
СПОДІВАЄМОСЯ, ЩО ВІН ЧУЙНИЙ І ЛЮДЯНИЙ, І ЩО ПРОБЛЕМИ ЛЮДЕЙ НЕ БУДУТЬ ДЛЯ НЬОГО БАЙДУЖІ...
