« Ти українець, а я росіяночка.
Дружба у нас.»
Підтекст до слів Є. Долматовського
Ось так і живемо
У тиші нічній.
І добре окремо
Тобі і мені.
А серце як завше,
Від того болить,
Від того болить,
Що дружба забута на мить.
А наші роки,
Наче птахи, у вирій летять,
І ніколи нам
Оглядатись назад.
І радості злук,
І печалі розлук
Ми все поламали,
Товариш і друг,
А там, де колись
У майбутнє ішли,
В майбутнє ішли,
Тернини тепер поросли.
Не створені ми
Для лукавих ідей.
І та ж поведінка
У наших дітей.
Ми з ними ідемо
Назустріч вітрам,
Своїм ворогам.
І як помиритися нам?
Ось так і живемо,
І тиші нема,
І сонце сіяє,
а в душах – пітьма.
А серце, як завше,
Болить і болить,
І стане за мить
Від того, що дружба ятрить.
А кулі летять,
Ваші кулі у серце летять,
І нічого нам
Оглядатись назад.
"А годы летят,
наши годы, как птицы, летят
и некогда нам оглянуться назад..."
Її дуже гарно співала моя мама.
А тепер "кулі летять, їхні кулі у серце летять.."
Гірка, жахлива реальність.
I.Teрен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Життя одне. І те, що служило прикриттям для нелюдської ідеології до сих пір відкликається невимовною ностальгією за втраченою утопією.
Дякую, що Ви за мене показали звідки навіяні ці тексти.
