Втомилась я мій Боже жити..
Втомилась вірити, любити..
Втомилась душу віддавати..
Втомилась біль лиш відчувати..
Від болю мучусь я щомиті...
Втомилась я терпіти..
Не хочу я так далі жити..
Біль ходить тінню в слід за мною..
Не маю сили я такої
Не маю жаги до життя..
Втомилась спати та вставати..
Втомилась ранок зустрічати..
Втомилась вечора чекати..
Втомилась жити у печалі..
Втомилась жити у тривозі..
Втомилась бачити лиш сльози..
Втомилась душу відкривати..
Втомилась сльози проливати..
Втомилась далі я іти..
Втомилась тихо я кричати..
Втомилась холод зігрівати..
Втомилась щиро віддавати..
Я хочу жити, просто жити і радіти..
Чи прошу те чого нема?
Промов до серця любий Спасе!!!
Дай відповідь свою святу!
Чому я хрест важкий несу?
Чому я біль в душі терплю?
Чому життя мені не миле?
Чому серденько моє гине?
.....Ти зрозумієш все.., лиж треба час..
Прийде стражданням всім кінець!
Твоє життя, воно як добра казка.., у ньому є велика Божа ласка!!
Ти пам'ятай одне - на все свій час!
Любов Господня вище всього,
Вона з тобою у житті!
Ти лиш живи, і вір Мені!
браво
