Осіннє небо аж тремтить,
Взялась десь громовиця,
Перун напевно ще не спить,
Так зовсім не годиться.
Земля вже хоче відпочити,
Лягає тихо спати,
А він давай її будити,
«Негоже чуєш, брате».
Веселка десь взялась умить,
Його сестра барвиста,
Він не втихає, все гримить,
Вона пригожа, чиста.
Злилась в єдине і стоїть,
Немов те перевесло,
Хоч від жахіття і тремтить,
Та небо, мов воскресло.
http://antonina.in.ua/index.php/pejzazhna-lirika/829-osinne-nebo.html
