В горнятку чай і свіжий білий хліб,
У мене є сьогодні ні вечерю.
А скільки ви не їли? Скільки діб
У голоді ви мерзли за межею.
Коли востаннє їли теплий суп?
Коли ви пили воду із криниці?
Від холоду молотить зуб о зуб,
А свіжий хліб тепер ночами сниться.
Рідненькі, знаю, важко на війні,
Ви ради нас пішли в огнЕнне пекло,
Щоб уночі спокійно спали ми,
Вже скільки вас під градами померло.
І знов у бій, долаючи усе:
Тривогу, голод, холод, біль і рани,
Ідете ви, скидаючи з плечей
Безсонні ночі, що ідуть за вами.
І знов атака. Молитесь: дійти б.
Віддавши все:здоров"я, сон і сили.
Рятуєте Державу від біди,
Щоб вороги нас більше не гнітили.
Вже чай остив. Підсох в окрайці хліб,
Рука не в силі навіть доторкнутись.
Клубок із дум:а скільки довгих діб
Вам не вдавалось навіть продихнути...
01.12.2014
Н. Хаммоуда.
Вкрай патріотичний і високохудожній твір.Легко , просто і до душі.Більш звик відчувати Вас на "Анумо віршувать", але тут якось простіше знаходити авторів і спілкуватись.Слідкую і далі. Заходьте , коментуйте. З привітом Пломінь.
Наталя Хаммоуда відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую!!!Було б добре, якби ті імена що маємо на "Анумо", буди всюди. Буває, у людини 10 імен і тільки по вірші здогадуюсь, хто є хто))))
Наталочко! Дуже болючий вірш! Дай Боже,повернутися їм здоровими додому, а такий от запроданець що шляється по сайтах, та його друзі московські, забралися з нашої землі. Головне, щоб перестали брехати по сайтах. Цілий світ вже розкусив їхню брехню , а ось такі, як оцей думає, що хтось йому повірить!
Наталя Хаммоуда відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, надіюся, всі повернуться, і щось зміниться...