Ось і прийшла зима моїх надій,
Коли ще спить душа, та засинають мрії
Коли ти, як природа, огортаєшся у сніг
І, як дитя чекаєш в Новий Рік на диво!
І холод пробирає до кісток
Та зігріває світло у душі
На санки й покотитися з гори
І огорнутись теплим спогадом думок
Вдягнутись в рукавиці і шапки
Зліпити й причепити ніс сніговікові
Й піймать сніжинку у долоні
То є дитина, там всередині, в мені!
Почути свіжий запах мандаринок
І огорнутись в теплу ковдру, в чай
На ковзанку поїхати кататись
І шишки набиваючи рясні
Зі сміхом згадувати ці чудові дні
На каву з друзями зібратись
І залишити спогади в душі!
