Ой, зима, ой, зима,
Що ж зі мною зробила?
Ненароком прийшла,
Снігом голову вкрила.
Уклоняюсь до ніг
І весну я питаю:
"Коли сніг, коли сніг
На волоссі розтає?"
Усміхнулась весна
Білим цвітом на вишні:
"Ти така не одна,
Вже роки твої вийшли."
Вітер квіти зрива,
По дорозі розносить,
Мені в коси впліта:
Вітер, вітер, вже досить!
Та це ж роки мої
Отак мене шанують:
Мають фарби такі,
Що на косах малюють.