Життя, як сон, мрійливе й нетривале,
Летить як мить, спіймати не дано,
І кожен, хто знайде своє начало,
Почне псувати чисте полотно,
Любов, як ніч, прекрасна й загадкова,
Скрізь путь світил заманює серця,
Ми всі колись виходимо із кола,
Шукаючи взаємність без кінця,
Сім'я, як світ, єдина та сердешна,
Вона блукати мимо не спішить,
Нехай летять образи недоречні,
Та це не зіпсує її душі,
Добро, як хліб, живе й завжди безцінне,
І в кожному душевність колосить,
Життя людське стає багатослівним,
Коли на них ти витратив лиш мить,
Багато слів, багато порівняння,
Ти барви не для всіх завжди знайдеш,
Та знай: ти сам - приховане послання,
Не матимеш конкретики та меж.
ID:
547664
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 31.12.2014 00:18:04
© дата внесення змiн: 31.12.2014 00:20:50
автор: VDMK
Вкажіть причину вашої скарги
|