На себе в дзеркало дивлюся:
То прямо стану, то боком повернуся,
Примружу очі, чи наморщу лоба -
Сьогодні я собі не до вподоби.
Куди поділися із щік рум'янці?
І дуже втомлені у мене пальці.
Де тонка талія, як у оси?
Та й на плечах нема коси.
Щось очі не блищать і не іскряться,
Неначебто чогось бояться.
Вже посмішку нечасто видно,
Лиш груди представляють себе гідно.
Мабуть, пора задуматись, собі сказати,
Таким, як є, свій вік сприйняти.
Про молодість забути назавжди,
А зрілості сказати:"Будем рядом йти."
А потім думаю:яка біда,
Що я уже немолода.
На все життя у мене серце лиш одне,
Воно у мене завжди молоде:
Кохає, співчуває, мимо кривди не пройде.
Одна і ніжна, трепетна, вразливая душа моя,
А сутність всього цього тільки Я!
