я-змі-я
авторка - Наталка Паламарчук
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548099
Я зрікаюсь свого ім’я.
Я пітон довкруг твої шиї.
Я – велика слизька змія.
Я
cама
не
своя.
Ти покірно чекаєш страти.
Зізнайся: хочеш бути задушеним.
Все, що можеш – лише чекати.
Як не уб’ю –
то хоча б
понадкушую.
_______________________________
пародiя: Вчепилась якась хвороба
Хоч красиве ношу ім’я,
(Кажуть люди, що й зовні гарна)
Та в душі я - така змія,
Ніби баба яка базарна!
Ще й скупа, не довЕди Бог,
Бо надкушую - все що бачу!
Я не знаю який в тім толк,
Та така вже у мене вдача!
Як до пащі когось візьму:
Хоч не з"їм - інвалідом буде.
Не посадять мене в тюрму,
Бо зміюк не ведуть до суду!
...Та й чи ж винна у тому я,
Що вчепилась якась хвороба
І мерещиться: я - змія,
То ж і віршик - не вірш -
жалоба?!
Это я сегодня наткнулась на сайте на такой вот стишок и не смогла пройти мимо)) Давно пародий не писала)))
Цікавий оригінал 
, дійсно, заслуговує на увагу 
Без слів... 
