Спустошена? Наповнена до краю
Недопалками вічних почуттів.
Бо вічного нема. Перебираю
Останки перепалених мостів.
Зневірена? Я впевнена у со́бі.
Бо скільки навкруги не відбирай,
Надійних, бач, нема. При першій пробі
Ламаються усі. Ти вже звикай.
Голодна? Ні. Я сита донехо́чу,
Обіцяним годована сповна.
Довіри вже нема. Тепер промо́вчу.
У тиші красномовна глибина.
Жорстока? Та, можливо, лише краплю.
Як дзеркало, як ві́дбиток людей.
І ліків тут нема. Та я не кваплю,
У долі безліч різних панацей.
Складна? О, так! Аж інколи занадто.
Хочеш пізнати – серцем відчувай.
Бо простоти нема. Зі мною складно.
Шукав легкого шляху? Прощавай.
03.01.2015 р.
Гарний вірш, відчуття як вони є, думки, питання довіри, я вражений.
Дивовижно, та ви пробудили в мені натхнення писати. Востаннє я писав 2-3 дні тому, тож дякую. Маю надію, що ви прочитаєте мої слова(де шукати ви знаєте)
Всіх благ.
Альбіна Кузів відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спасибі Вам від душі) тішуся, що надихаю Вас
уже прочитала, поезія чудова, ще раз дякую
пишу коментар за твоїм проханням - річ в тому, що коментарі до творчих робіт вони апріорі непотрібні, так як, будь який поет, або поетеса, пишучі такі речі начебто демонструє іншим часточку своєї душі, або сердця, або чогось ще, себто того дуже інтимного для тієї людини, хто пише. мені здається, що коментар - це критика, а критикувати будь-яке мистецтво - невірна справа. я лиш можу подякувати Вам за спробу огорнути ваші емоції в обгортку слів. Справа досить фантастична, і мабуть саме тому, поетів і вважають митцями. Ваші вірші досить правильно структуровані. Всюди є рима - це мабуть добре, тому що в мене постійно з цим проблема, мені завжди здається, що рима змушує нас добирати не зовсім тих слів, які ми хочемо вимовити. Мені здається ті ноти, які Ви взяли в цьому вірші досить щирі, тому дякую за те, що поділились.)
Альбіна Кузів відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спасибі Вам) і, на мою думку, коментар - це не завжди критика, інколи це відгук, оформлені словами емоції, які виникли після прочитання)