Я поринула в цю кабалу,
зачинила ворота до себе.
Кабала — то любов! І чому
не шукаю дороги до тебе?
Я поринула в цю кабалу,
а в кайданах не руки, а серце!
В монастирі, мов інок, живу,
та й свідомість на волю не рветься.
А в кайданах не ноги — душа!
Я — мов інок, мов в'язень в в'язниці!
А любов та чужа, бо чужа!
Я ж — невільник! Я — раб! Я — мов птиця!..
Я, мов птиця, у клітці сиджу,
бо любов — то є клітка у снігу!
Я кайдани зніму! Їх зніму
і покину це клятеє іго!
