Моя дівчинко, світла і мила,
Я за фахом ніхто, але все ж…
Я тобі намалюю крила,
Щоб не знала кордонів і меж.
Слова собі все занотовую…
Хоч у нас й паралельні світи,
Але я підштовхну тебе, спробую…
І тихенько шепну «лети!».
Скоро літо розквітне барвами…
Ти життя моє дуже змінила,
Я заїду додому і фарбами
Намалюю усе ж тобі крила…
Все, що було – сховаю за хмарами…
Мені соромно. Віриш/ні?
В мою душу влізали примарами
Демони люті й страшні…
Але час все до болю правив –
Він тебе змінив. Я змінився…
Хм… Ти стала ще більше хитрою,
А мені мудрий сон наснився.
Хоч усе, чим я можу пишатись –
Це звання «випускник гімназії»,
Та дозволь мені приєднатись
До польотів твоєї фантазії!
Крізь мільйони бітів і байтів
Мою душу ти зачепила…
Я – лише людина із сайтів,
Та дозволь намалюю крила!..
Зачепили... 
