Поясни, як так стало, Мамо,
Що до нас злітаються кру́ки ?
Скажи, нене, -- хіба ж то мало
Нам Росія ламала руки ?
Хіба мало над нами глумилась,
Й відривала по метрах землицю?
Хіба мало кремлівська столиця
Пила кров з нас, як чисту водицю ?
Скільки нам підставляла підніжки,
І валила нас долі, мамо ?
Кров лилась, а вони все ніжно
Катували й звали братами...
Поясни, як так можуть , Мамо,
Сміючись, вибивати очі ?
Бо їм, курвам, все крові мало!
І ніяк напитись не хочуть.
Та нехай захлебнуться, курви,
своїм злом й люттю кривавою.
Хай на них насідають кру́ки,
Хай вони себе повбивають.
Проклинаю рабів лукавих,
Що стоять по коліна в кро́ві.
Яким горя на світі мало,
І які не знають любові.
Хай здихають у нетрях гнилистих,
У могилу себе хай вганяють.
Наша совість пред Господом чиста,
Ми захистим тебе, наша Мамо.
