Львів’яночка чарівна, я так тебе кохаю,
Ти смуток мій розвіяла, як мак я розцвітаю.
Милуюся тобою і хочу вічно жити,
Щоб лиха не пізнаи і вік тебе любити.
Я легінь гоноровий і сильний і завзятий,
І я лиш того вартий тебе причарувати.
За тебе моя мила я рад життя віддати,
Мою вітчизну неньку надійно захищати.
Ти гарна галичанка, і мила й працьовита,
З тобою я пішов би у синю даль край світла.
Без тебе я зівяну, мов зірваний листочок.
А разом із тобо, мов кленовий віночок.
За тебе моя мила я б міг життя віддати,
Мою вітчизну-неньку надійно захищати.
І не страшна тоді вже ворожа сила грізна,
Бо в світі найцінніше – кохана і вітчизна
