Гладив Гнат по шерсті кицю,
Мов кохану молодицю,
Взяв до себе на коліна,
За вушком почухав винно-
Вчора ж бо за нею гнався
Із мітлою й намагався
Видерти оту ковбаску,
Що спекла баба Параска
В чім же киця винувата,
Що так смачно пахло з хати?
Вмить поцупила кілечко
Та успіла недалечко-
Все ж спіймав Гнат за хвоста,
Ох та ж клята ковбаса!
Мурка шию пригинає,
В очі Гнату заглядає-
Вибирає слушну мить
Кіготь в ногу устромить.