Зима - крилата, білосніжна,
Сніжинками вкрилась де-не-де.
Колись можливо буду ніжна,
Та зараз мене ніхто не знайде.
Наче птах, що не вміє літати,
Я закрию долонями світ.
Нехай кажуть, що не вмію мовчати,
Я знайду непомітний твій слід.
І розбите життя на шматочки
Не зупинить, не зіб"є мене,
А розламані різні кусочки
Допоможуть знайти лиш тебе.
Зима прилетіла, змахнула невміло
Холодом поміж хати...
Однак все і так зрозуміло,
Залишається лиш чекати пори.
І, можливо, це вже останні
Дні сподівань, віри і мрій.
Я бажаю ьобі щастя в коханні
І здійснення твоїх надій!
...Здається, що так далеко
Ті сльози, що лились вікном.
І вже завтра зустріну лелеку
З глибоким і чистим (очей-озерець) дном.
Чарівні твої очі-озерця,
Де глибоке і чисте дно,
Прорізують шлях до мого серця,
Хоч там давно закрите вікно!
