(Переспів присмеркових настроїв)
"Темрява густішає перед світанком"
Із повісті "Фантоми"
ПЕРЕДМОВА
"І ще раз про кохання пізньої ночі, коли двоє прагнуть побачити очі один одного, занурені в темряву"
***
День так швидко і так невблаганно спливає, в серці літа пульсує вечірня блакитно-бурштинова тінь…
Ніч таємні знамення свої насилає, їм притулок під листям дає гіркуватий чаклунський полин…
Ти у тіні нічні невблаганно тікаєш щоночі... "Зачекай!" – вже без сил, без надії молю. Я поглянути хочу в жадані заховані очі - може в них чорні тіні темну волю диктують свою?
Розжену їх, розвію, сонце-світлом наповню і зігрію знеможену душу твою…
Хижі тіні полюють, тягнуть щупальця чорні, разом все подолаємо, розвіємо морок в бою!
Я поглянути хочу в загадкові заховані очі!
Чи є продовження, чи ще в задумах? 
